Hello our valued visitor, We present you the best web solutions and high quality graphic designs with a lot of features. just login to your account and enjoy ...

 

 Національний інститут раку МОЗ України – один з найстаріших наукових медичних закладів України, який був заснований 7 липня 1920 р. шляхом реорганізації центральної станції рент­генології у Київський рентгенівський інститут. За роки свого існування   інститут  декілька   разів   перейменовувався: 1925-1934 pp. – Київський рентгено-радіологічний інститут; 1934-1988 pp. – Київський науково-дослідний рентгено-радіологічний інститут МОЗ УРСР; 1988-1992 pp. – Київський науково-дослідний   інститут онкології;   1992-2000   pp. Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України; 2000-2008 pp. – Інститут онкології АМН України, який функціонував до лютого 2008 р. З 2008 р. згідно з розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 р. №1186-р Інститут онкології АМН України передано в підпорядкування управління МОЗ України та відповідно до наказу МОЗ  України  від 09.02.2008 р.  №  24-0 перейменовано в Державну установу «Національний інститут раку». Згідно з указом Президента України від 3 лютого 2009 р. № 67/2009  та наказом МОЗ від № 48-о від 23 лютого 2009 р. Державній установі «Національний інститут раку» надано статус національної та перейменовано в Національний інститут раку.

Основні напрямки наукової діяльності Інституту:

– вивчення патогенезу злоякісних новоутворень, розроб­ка нових, удосконалення існуючих методів їх лікування, оцінка ефективності лікування;

–  розробка нових та вдосконалення існуючих методів діагностики (гістологічних, цитологічних, імунологічних та інших) злоякісних новоутворень;

– розробка та впровадження радіологічних методів діагнос­тики та визначення поширеності злоякісних новоутворень;

–  розробка методів подолання променевої та медика­ментозної резистентності злоякісних новоутворень, профі­лактики виникнення рецидивів та метастазів;

–  випробування нових лікувально-діагностичних комп­лексів та алгоритмів для визначення та відбору найбільш ефективних та економічно доцільних з них, підготовка рекомендацій щодо використання в Україні вітчизняного та зарубіжного досвіду;

–  вивчення захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень населення України;

–  визначення показника виживаності у радикально про­лікованих хворих онкологічного профілю;

– розробка та вдосконалення методів організації протирако­вої боротьби, здійснення науково-методичного керівництва онкологічною службою та службою променевої діагностики;

–  надання кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної та консультативно-поліклінічної допомоги населенню України;

–  планування та координація наукових багатоцентрових рандомізованих онкологічних досліджень з метою удоско­налення стандартних технологій лікування на принципах доказової медицини;

–   ведення реєстру вітчизняних наукових досліджень та моніторинг наукових досліджень з проблем онкології, які проводяться у зарубіжних центрах;

– визначення стратегії розвитку онкологічної служби України щодо зниження захворюваності, смертності, інва­лідності населення від онкологічних захворювань, розроб­ка новітніх методів реабілітації і профілактики та організація контролю за їх виконанням;

– розробка та координація заходів загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями, а також реалізація завдань інших державних програм з питань онкології.

Національному   інституті   раку   з   метою   уніфікації діагностично-лікувального процесу онкологічної служби України  створюються  і удосконалюються   стандарти комплексного   лікування   та   амбулаторно-поліклінічної допомоги онкологічним хворим в Україні.

Для вирішення основних проблем у галузі організації протиракової боротьби в країні  Інститутом розроблено «Загальнодержавну програму боротьби з онкологічними захворюваннями  на  період до  2016  року».  Програма затверджена Законом України № 1 794-VI від 23 грудня 2009 р.

На сьогодні, Національний інститут раку – провідна установа МОЗ України з проблеми «Онкологія», метою діяльності є визначення стратегії розвитку онкологічної служби країни та основних заходів щодо профілактики, діагностики та лікування, зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення від онкологічних захворювань.